Прадавній ліс, як сторож вічності, стоїть, Мене впізнав, хоч здалеку ще придивлявся. Кивнув привітно краєм чорних верховіть, Здавалось, зовсім обійнятися зібрався. Він не питав мене про всі мої блукання, Круговороти…
Ти прийди, коли втомлюсь чекати, Обійми так тепло й винувато. Не дивись, що стану я картати, Знай одне: твоя поява — свято. Поцілунком доторкнись щоки Пристрасно водночас і грайливо. Дай…
Нам доля зайвих не дає, Для чогось всі до нас приходять. Є ті, з ким все життя пройде, І будуть ті, із ким до повороту. Хтось лишить неповторний смак, Ледь…