Поезія

Вірші: “Божа каста”

Вони інакші… каста Божа, 
Подоба їх ні з чим не схожа. 
Слова у них звучать, як дзвін,
 І на руїнах, й поміж стін. 

Провісники долі, етнографи часу
Безцінну красу залишають щоразу, 
Ледь тільки свідомість у роздуми рине,
Спиняється час, непомітні години. 

Карбуються вічності зрілі думки, 
Заповнять собою книжок сторінки. 
Там будуть поеми і навіть сонети, 
І касту цю Божу назвуть всі поети…

© Сергій Ущапівський
01.11.2021

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.