Вірш: “Аксіома життя”
Моє життя мені одній належить, Живу, як вмію, інших не виню. Тож вдача тільки-но моя залежить Від того, що і як у нім вчиню. Не маю ідолів й кумирів, Всі люди рівні між людьми. Тож не шукаю поводирів — За них є стук, що між грудьми. Сама собі палач і кат, Суддею совість — та, що маю. Бува, кричить мені "віват", А часом у душі ридаю. ...Не вчіть — не треба, й не судіть, Чужого всього вам не знати. Своїм життям візьміть пройдіть, Чуже щоб вміти розрізняти… © Сергій Ущапівський 01.08.2021
Вам також може сподобатися
Вірш: “Псалом поета”
Вірш: “Ілюзія з думок
2 коментарі
Диво
ЛІНА КОСТЕНКО
Нічого такого не сталось.
Бо хто ти для мене? Сторонній.
Життя соталось, соталось
гіркими нитками іроній.
Життя соталось, соталось.
Лишився клубочок болю.
Нічого такого не сталось.
Ти просто схожий на Долю.
Сергій Ущапівський
Дивлюсь на тебе із-під вій —
Для мене зовсім незнайома,
Хоч силует і рідний твій,
Та сутність, бачу, невідома.
Чого ж мені така чужа?
Не знаю навіть, що сказати.
Хоч віра є, та є й межа —
Дала про неї доля знати.
Прощуся краще назавжди
І біль сховаю свій у вірші,
Щоб не було між нас вражди.
Ми стали двоє зовсім інші…
© Сергій Ущапівський
22.06.2021