
Вірш: “А всім нам треба зовсім небагато”
А всім нам треба зовсім небагато — Шматочок щастя, трішечки хоча б, Людину, котра вірить у нас свято, Де видно це все щиро у очах. Любові жменю, ніжності краплину, Обійми — наче янгольське крило, Плече опори у тяжку годину, Яке б в житті не підвело. Тоді і посмішка щаслива буде, І радість в кожнім новім дні. Душа весь біль ураз забуде, Бо ви в цім світі не одні. © Сергій Ущапівський 17.04.2021


