Поезія

Вірш: “А всім нам треба зовсім небагато”

А всім нам треба зовсім небагато —
Шматочок щастя, трішечки хоча б, 
Людину, котра вірить у нас свято, 
Де видно це все щиро у очах. 

Любові жменю, ніжності краплину, 
Обійми — наче янгольське крило, 
Плече опори у тяжку годину, 
Яке б в житті не підвело. 

Тоді і посмішка щаслива буде, 
І радість в кожнім новім дні.
 Душа весь біль ураз забуде, 
Бо ви в цім світі не одні.

© Сергій Ущапівський
 17.04.2021

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.