А вік насправді — поняття цікаве,
Мірилом мудрості він аж ніяк не є.
Ті числа, цифри всі для нас лукаві,
Значимості в суспільстві те не надає.
Зустрінеш десь, бува, людину
Ще зовсім-зовсім молоду.
І бачиш в ній вже не дитину,
Бо мислить зріло й до ладу.
Думки там виважені й гарні,
Та й послідовність в них вже є.
І навіть зовсім не бездарні,
Що більше шарму додає.
А часом чуєш голос зрілий
І бачиш зовсім не дитя.
Та тільки зовні — зістарілий,
А в голові — геть ще маля.
Усе тут просто й зрозуміло:
Коли розсудливо живеш,
Тоді й тебе світ розуміє,
І мудрість в ньому віднайдеш.
© Сергій Ущапівський
07.04.2021
