Поезія

Вірш: “А дощ шумів незвично як ніколи”

А дощ шумів незвично як ніколи,
Краплинки дзвінко падали з небес.
Туманом сивим він стелився в полі
І щедро все кропив, як є, навхрест.

Торкався всього, що стрічав,
Цілунком неба залишався.
Щось вітром сам собі бурчав
І далі все землею мчався.

…Дививсь на дійство те природи
І спокій душу огортав.
Я був учасником пригоди,
Де наживо усе читав…

© Сергій Ущапівський
18.09.2021

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.