Поезія

Вірш: “А людям чом ми вороги?”

Як вберегти від злого свою душу
У світі, де знецінено любов? 
Де люд, як звір, що викинувсь на сушу,
 Дивує нас все знову й знов.

Повсюди чути хижий рев звіриний,
І злобу тільки й видно у очах.
Той погляд — схожий на совиний,
Що бачимо, буває, по ночах.

Здається, ж іншими нас Бог створив, 
Добру навчав, любити ближніх. 
Про це нам він і говорив. 
Чому ж ми бачим всюди інших?

Невже між всього, навкруги
Тваринний світ змогли почути? 
А людям чом ми вороги? 
Ніяк не можу те збагнути.

© Сергій Ущапівський
22.03.2021

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.