Вірш: “А можна я тим самим буду?”
А можна я тим самим буду, Що ти придумала колись? Хоча не вірила у чудо, Та долі все ж переплелись. А можна я відкрию очі, Та не тобі, а нам обом? На зорі інші опівночі, Де є любов без забобон. ...А можна... ні, скажу інакше: Дозволь в життя твоє прийти, Де буде тільки щастя наше, І буду я та тільки ти... © Сергій Ущапівський 23.07.2021
Вам також може сподобатися
Вірш: “Псевдонім Бога”
Вірш: “Важливо вміти вчасно йти”
2 коментарі
Диво
Я вчу тебе, як мову іноземну,
як знаки, зашифровані в гербі.
Я вдячна Богу, що послав на Землю
шляхетну душу, втілену в Тобі.
⠀
Ліна Костенко
Сергій Ущапівський
Я кожен день собі дивуюсь,
Коли вдивляюсь в твої очі.
Красою їхньою милуюсь,
Мов зорі бачу опівночі.
Незвична дивна їхня врода,
Що в них тону безповоротно.
Мабуть, така моя природа,
А значить, то — невідворотно.
Хотів би часом володіти,
Щоб зупинити щастя мить.
І тільки від того радіти,
Що в серці у моїм щемить.
Ти — найдорожча з всіх прикрас,
І погляд твій — він вартий більше.
Він з-понад світу всіх окрас
Моєму серцю наймиліший.
Для мене він, як сонце, світить,
Там щастя спражнє в нім живе.
А колір, наче неба квіти,
В яких душа моя пливе.
© Сергій Ущапівський
24.07.2021