Вірш: “А нам би просто жити на землі”

А нам би просто жити на землі, 
Весною дихати, як є, на повні груди. 
Втішатись цвітом на тонкім стеблі
І навіть спокоєм, що лине звідусюди.

 Думки свої пустити б навмання
Десь вдалечінь, де тиша причаїлась. 
Радіти тим моментам пізнання, 
Коли свідомість з втіхою зустрілась…

Тягар душі у безвість відпустити, 
Немовби тим речам і не було причини. 
І тільки людяність свою в собі ростити,
 Хвилину кожну проживаючи щоднини…

© Сергій Ущапівський
01.04.2022