Вірш: “А нам би просто жити на землі”
А нам би просто жити на землі, Весною дихати, як є, на повні груди. Втішатись цвітом на тонкім стеблі І навіть спокоєм, що лине звідусюди. Думки свої пустити б навмання Десь вдалечінь, де тиша причаїлась. Радіти тим моментам пізнання, Коли свідомість з втіхою зустрілась… Тягар душі у безвість відпустити, Немовби тим речам і не було причини. І тільки людяність свою в собі ростити, Хвилину кожну проживаючи щоднини… © Сергій Ущапівський 01.04.2022