Вірш: “А я пишу тобі вже вірші”
Ти спиш, а я пишу вже вірші, У них звертаюся до тебе. Там почуття найщасливіші, Карбую в вічність їх для себе. І кожен день і рік за роком Невпинна праця буде та, Щоб не забути ненароком Ті миті щастя й відчуття. Нейму я віри у незвичне, Що, кажуть, муза має бути, Моє ж натхнення бо величне: Це погляд твій хоча б відчути. © Сергій Ущапівський 12.02.2021
Вам також може сподобатися
“ЯКЩО ВАМ ТРАПИТЬСЯ”
Відео-вірш: “Красива осінь буднем золотим”
2 коментарі
Диво
Розбуди мене віршем, так ніжно, як вмієш,
Я ж бо звикла зрання чути голос вже твій,
Розкажи про любов, про кохання одвічне,
Я в полоні твоїх тих віршових думок.
Розкажи мені, любий, про вічне й одвічне,
Є в тобі незбагненна та мудрість віків,
Споглядаю тебе наче знала одвіку,
Скільки років на білому світі живу.
Прошепчи мені ніжно слова ті віршові,
Най я сили для себе вже вкотре знайду,
В них наснага для мене, вони й колискова,
Я рядками вже тими щодня лиш живу.
© Сергій Ущапівський
Сергій Ущапівський
Ти спиш, а я пишу вже вірші,
У них звертаюся до тебе.
Там почуття найщасливіші,
Карбую в вічність їх для себе.
І кожен день і рік за роком
Невпинна праця буде та,
Щоб не забути ненароком
Ті миті щастя й відчуття.
Нейму я віри у незвичне,
Що, кажуть, муза має бути,
Моє ж натхнення бо величне:
Це погляд твій хоча б відчути.
© Сергій Ущапівський
12.02.2021