Поезія

Вірш: “А я пишу тобі вже вірші”

Ти спиш, а я пишу вже вірші, 
У них звертаюся до тебе. 
Там почуття найщасливіші, 
Карбую в вічність їх для себе. 

І кожен день і рік за роком
Невпинна праця буде та, 
Щоб не забути ненароком
Ті миті щастя й відчуття. 

Нейму я віри у незвичне, 
Що, кажуть, муза має бути, 
Моє ж натхнення бо величне:
Це погляд твій хоча б відчути.

© Сергій Ущапівський
12.02.2021 

2 коментарі

  • Диво

    Розбуди мене віршем, так ніжно, як вмієш,
    Я ж бо звикла зрання чути голос вже твій,
    Розкажи про любов, про кохання одвічне,
    Я в полоні твоїх тих віршових думок.

    Розкажи мені, любий, про вічне й одвічне,
    Є в тобі незбагненна та мудрість віків,
    Споглядаю тебе наче знала одвіку,
    Скільки років на білому світі живу.

    Прошепчи мені ніжно слова ті віршові,
    Най я сили для себе вже вкотре знайду,
    В них наснага для мене, вони й колискова,
    Я рядками вже тими щодня лиш живу.

    © Сергій Ущапівський

    • Сергій Ущапівський

      Ти спиш, а я пишу вже вірші,
      У них звертаюся до тебе.
      Там почуття найщасливіші,
      Карбую в вічність їх для себе.

      І кожен день і рік за роком
      Невпинна праця буде та,
      Щоб не забути ненароком
      Ті миті щастя й відчуття.

      Нейму я віри у незвичне,
      Що, кажуть, муза має бути,
      Моє ж натхнення бо величне:
      Це погляд твій хоча б відчути.

      © Сергій Ущапівський
      12.02.2021

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.