Поезія

Вірш: “Бачити серцем”

Так-бо в житті у людей повелося:
Вірять словам, що лунають з сторін, 
Всьому, що тільки із вуст зіп’ялося —
Тих, хто в молитві не зранив колін. 

Мали б насправді інакше сприймати, 
Все роздивитись уважно в люстерці, 
Суджень своїх і чужих не займати, 
Чути душею, а бачити серцем.

© Сергій Ущапівський
06.10.2021

2 коментарі

  • Валентина

    Не замыкайся в скорлупе, не будь как червь в орехе. Пусть будут на твоем пути и беды и огрехи… Ведь жизни путь – он только твой Молвы людской не бойся осужденья Живи с поднятой гордо головой. Молва людская схлынет как прибой, наступит в жизни просветленье… От всех оков, что больно так гнетут, Умей решительно и быстро избавляться. И не тяни кота за хвост… Сентиментальные шатанья хуже всякой слепоты… Сам скоро в этом убедишься ты, а Бог – он видит все, поддержит и поймет. С его благословенья шагай уверено вперед.
    Це черговий дарунок, вибачаюсь за російську (сподіваюсь Ви не ксенофоб) бо українська в мене не досить досконала для експромтів. Щасти і вище нос! Хай буде не страшний мороз , бо явище це в суті тимчасове.

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *