
Вірш: “Бачити серцем”
Так-бо в житті у людей повелося: Вірять словам, що лунають з сторін, Всьому, що тільки із вуст зіп’ялося — Тих, хто в молитві не зранив колін. Мали б насправді інакше сприймати, Все роздивитись уважно в люстерці, Суджень своїх і чужих не займати, Чути душею, а бачити серцем. © Сергій Ущапівський 06.10.2021



2 коментарі
Валентина
Не замыкайся в скорлупе, не будь как червь в орехе. Пусть будут на твоем пути и беды и огрехи… Ведь жизни путь – он только твой Молвы людской не бойся осужденья Живи с поднятой гордо головой. Молва людская схлынет как прибой, наступит в жизни просветленье… От всех оков, что больно так гнетут, Умей решительно и быстро избавляться. И не тяни кота за хвост… Сентиментальные шатанья хуже всякой слепоты… Сам скоро в этом убедишься ты, а Бог – он видит все, поддержит и поймет. С его благословенья шагай уверено вперед.
Це черговий дарунок, вибачаюсь за російську (сподіваюсь Ви не ксенофоб) бо українська в мене не досить досконала для експромтів. Щасти і вище нос! Хай буде не страшний мороз , бо явище це в суті тимчасове.
Сергій Ущапівський
Дякую!!!