Вірш: “Безмежна любов”

Я з тих країв, в яких ростуть смереки, 
Де небо в спокої між гір собі лежить, 
Таким близьким душі, очам далеким, 
Глибока мудрість поміж ними спить…

Я з тих країв, де трави шовковисті, 
Лани розлогі вбрали в свої шати. 
Поля навколо від квіток барвисті, 
Мені за щастя — ними мандрувати. 

Я з тих країв, де світ весь зародився, 
Колиска людства і моя до того теж. 
Достоту він навік зі мною поріднився, 
Любов до цих земель не має в серці меж.   
© Сергій Ущапівський
10.07.2022