Поезія

Вірш: “Безодня спогадів”

Між нами відстань в тисячі доріг,
 Безодня спогадів мені тебе вертає.
 Як найцінніше в серці їх зберіг, 
У них є ми, воно нас досі пам'ятає. 

…Згадай мене, коли почуєш вітер, 
Крізь тихий гомін в нім тобі озвусь.
 Він буде, замість слів і навіть літер,
 Душі твоєї ним візьму й торкнусь. 

Теплом чуттів ніяк не обпечу, 
Щоб не відчула смутку і жалю. 
Відсутність так свою тобі сплачу, 
Щоб зрозуміла, як тебе люблю…

© Сергій Ущапівський
11.01.2022

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.