Поезія

Вірш: “Безцінне полотно”

Не бійсь себе сприймати начебто картину, 
Яка написана з подій життя й емоцій. 
На неї люд погляне крізь чуттів шпарину, 
Завмре від дива — ворухнутися не в змозі. 

Лиш марнославства кольорів остерігайся, 
На шарж щоб схоже те не стало полотно. 
Живи, твори, як особистість розвивайся, 
Безцінним спадком потім лишиться воно…

© Сергій Ущапівський
27.11.2021

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.