Вірш: “Блаженна тиша”

Дивлюся ранком: все довкола спить, 
Блаженна тиша всесвіт весь колише.
 Ніщо ніде іще не шелестить, 
Здається, чути, як природа дише…

Здивовано помітивши присутність, 
Дає мені відчути світу первозданність.
 Свою нарешті зрозуміти сутність, 
Душі пізнати неосяжну філігранність. 

…Укотре впізнає мене довкілля, 
Вже давні друзі ми із ним в роках. 
Щедроти в час такого ось дозвілля
Теплом любові відчуваються в руках...

© Сергій Ущапівський
24.12.2021