Часом світом проходить повз тебе людина,
Ще не знана, та здогад вже все підказав,
Що насправді вона — то і є та єдина,
Та, що стільки чекав, мріяв, навіть бажав.
Сотні вражень в свідомості вирине враз
І не зможеш свій погляд відвести убік.
Стане лячно і радісно десь водночас,
Це любов буде та, що чекають весь вік.
…І завмре часоплин для щасливих сердець,
Віднайшлися ж нарешті, збулась воля Божа.
Раптом поглядом стрівшись у натовпі десь,
Від любові, яка ні на що більш не схожа…
© Сергій Ущапівський
04.12.2021
