Поезія

Вірш: “Біженці”

Їх вирізняють зовні погляди сумні, 
Страшенна туга серце болем обпікає. 
 Непросто так вони тепер на чужині, 
Війна до того люд увесь той спонукає. 

І власне горе, що прийшло ураз, 
Яке позбавило від власної домівки. 
Страх за життя дітей своїх щораз, 
Коли від вибухів ховали їх голівки.

 Їм досі затишок співає, мов сирена, 
В очах застиг страшенний жах війни.
 Болюча серцю в цій картині сцена, 
В них кожна жилка каже: обійми.

Так хочеться в той час допомогти, 
Хоча б на мить забрати їхній розпач. 
Від зла війни, яка прийшла, оберегти
В годину тиху і у лютий розпал.

 …Усе здається, мов в страшному сні, 
Лишень слова молитви про усе говорять.
І сльози ті, що котяться рясні,
За всіх людей здалеку, що віднині поряд…

© Сергій Ущапівський
16.04.2022

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.