Вірш: “Велич любові”

З тобою навіть Всесвіт не зрівняти,
 Велична суть і вся твоя краса.
 Така безмежна, що й не обійняти, 
Твій погляд чистий, як сама роса. 

Блакить очей, мабуть, така, як в неба, 
Та тільки меж нема, кордонів й глибини.
 Їх споглядати — то життя потреба, 
Люблю тебе й не маю в тім вини. 

…Існує вимір, де присутній сам, 
Відкрив я істину собі одну. 
Та інший є — відомий небесам, 
У нім душею глибоко тону…

© Сергій Ущапівський
31.08.2021