Вірш: “Весна”
Грайливий промінь вранішнього світла Вже зранку ніжно заглядає у вікно — Крізь прохолодне трішечки повітря, Даруючи нам світло і тепло. І спів пташиний, що зрання лунає, Так мило і чаруюче звучить. Природа промовляти починає: "Прокинься! Світ навкруг не спить!" Зима потиху відступає, Скресає крига навкруги. І первоцвіття починає Стелитись всюди по землі. Казково гарне королівство, Природи дивна та краса. І розумієш, що те дійство Насправді звуть усі — Весна! © Сергій Ущапівський 23.04.2021