Вірш: “Весна”

Грайливий промінь вранішнього світла
Вже зранку ніжно заглядає у вікно —
Крізь прохолодне трішечки повітря, 
Даруючи нам світло і тепло.

І спів пташиний, що зрання лунає, 
Так мило і чаруюче звучить.
Природа промовляти починає:
"Прокинься! Світ навкруг не спить!"

Зима потиху відступає, 
Скресає крига навкруги. 
І первоцвіття починає
Стелитись всюди по землі. 

Казково гарне королівство, 
Природи дивна та краса. 
І розумієш, що те дійство
Насправді звуть усі — Весна!    
 
© Сергій Ущапівський 
23.04.2021