Вірш: “Вечірня туга”

Десь поміж хмар зорею ввечері зійду, 
Щоби хоч раз іще тебе вгледіти знову. 
Заради цього небо й землю обійду, 
Вслухаючись в нічну вітрів розмову…

Спинюсь на мить, зачувши рідні звуки, 
Що промовляє голос любий для душі. 
В молитві щирій до небес побачу руки
І звуки сліз, неначе то шумлять дощі…

…Із слів, промовлених до Господа в ту мить, 
Найбільш помітним буде коротеньке «нас». 
Відчутним щемом серце в грудях заболить, 
Розчувши наші імена в той пізній час...

© Сергій Ущапівський
01.07.2022