Вірш: “Вечірній спокій”

Вечірня тиша навкруги 
Вже вкотре хоче нагадати,
 Як доторкнувся до руки
Тієї, що зміг покохати.

 …Дивлюсь на небо, ясні зорі —
Повсюди бачу оченята, 
Що, наче та роса, прозорі, 
І ніжні білі рученята. 

Дивлюсь — і так журбу тамую, 
Щоб хоч на мить печаль забути.
 Без неї, як один сумую, 
Як мрію руки ті відчути…

© Сергій Ущапівський
28.08.2021