Вірш: “Вечірні етюди”

Земля в вечірній позолоті,
Шумлять ліси на тому тлі.
І тіні на прощальній ноті
Пливуть, неначе кораблі.

Щезають вдалечінь за обрій,
Вкриває темінь все довкола.
І місяць, як художник добрий,
Малює в небі вкотре кола.

Доріг, якими він блукає,
Зірки йому, як ліхтарі,
Поміж якими все шукає
Небесних хмарок димарі.

© Сергій Ущапівський
17.09.2021