Вірш: “Випадковість”

Сказав про себе: "випадковість", 
Не міг ту зустріч пояснити,
 Бо те, що в ній відчув натомість, 
Від сну мене змогло звільнити. 

В якому жив, здається, вічність, 
А може, й геть не існував. 
Не помічав у нім логічність, 
Тому його й не цінував.

 …Мені Бог дав про себе знати, 
Лишивши диво ніжне в спадок, 
Що зміг у буднях розпізнати
Любов — як спокою завдаток…

© Сергій Ущапівський
27.10.2021