
Вірш: “Вони — як ми…”
Вони — як ми, та тільки навіть краще — В них ніжність є й душевність золота, І слово, котре завжди підходяще Для тих, кого вхопила самота. Вони — як ми, подобу спільну мають, Та втіленням краси їх Бог створив. Вони для нас, як зорі в небі сяють, І ними ж люд Господь благословив. Вони — як ми, хоч на веселку схожі, — Присутні в них усі її відтінки. Чи хмарні дні, чи то вони погожі — Додасть краси у них присутність жінки. © Сергій Ущапівський 30.06.2021


