Вірш: “Вони — як ми…”

Вони — як ми, та тільки навіть краще —
В них ніжність є й душевність золота,
І слово, котре завжди підходяще
Для тих, кого вхопила самота.

Вони — як ми, подобу спільну мають,
Та втіленням краси їх Бог створив.
Вони для нас, як зорі в небі сяють,
І ними ж люд Господь благословив.

Вони — як ми, хоч на веселку схожі, —
Присутні в них усі її відтінки.
Чи хмарні дні, чи то вони погожі —
Додасть краси у них присутність жінки.

© Сергій Ущапівський
30.06.2021