Поезія

Вірш: “Все почалося зовсім випадково”

Все почалося зовсім випадково, 
Любов прийшла, коли і не чекав. 
І то було ніяк не помилково, 
Я мрію ту усе життя плекав. 

Побачив очі, сповнені добра, 
Тепло від них зігріло мою душу. 
Її любити — шлях собі обрав, 
Тож серцю я коритись мушу. 

Яким же дивним світ увесь стає, 
Коли сам щиро сповнений любові! 
Тоді від цього кожен виграє, 
Хвилини відчуває пречудові. 

І думка тільки закрадається одна, 
Що щастя — то не просто в світі жити. 
Коханим бути — це душі краса, 
Та спражнє щастя — то когось любити.

© Сергій Ущапівський
01.02.2021

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.