Поезія

Вірш: “Втрачений затишок”

…І я не знаю: літо вже чи ні, 
В душі моїй ще й досі лютий. 
Морозить тіло від того мені, 
Як вийду десь, бува, між люди. 

Хоч спів пташок довкола чути, 
Землі щедроти видно навкруги, 
Та я не можу днів отих забути, 
Коли з'явилися зненацька вороги…

…Вже ...надцять днів, як зламано нам крила, 
Родинних гнізд і мрій зруйновано мільйон, 
Натхнень людських, що дмухали в вітрила
І брали душу вічним спокоєм в полон. 

Ми переможемо у цій страшній війні,
 Бо нам щоранку сонця схід дає надію, 
Що ми набудемось у втраченій весні, 
В якій душа свою ще справить літургію… 

© Сергій Ущапівський
15.06.2022

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *