
Вірш: “Втішний сон”
Ледь сонце сходить за вікном, Йдучи світанком проти неба, Я ще втішаюсь своїм сном, Який наснивсь мені про тебе. Він не тривожний — навпаки Легкий, неначе любий дотик. Теплом огортує думки, Як найпрекрасніша з екзотик. Заради цього варто, мабуть, жити, Чекати зміни днів й ночей, Щоби світанки ті лишень любити, Як погляд люблячих очей… © Сергій Ущапівський 13.02.2022


