Поезія

Вірш: “Втішний сон”

Ледь сонце сходить за вікном, 
Йдучи світанком проти неба, 
Я ще втішаюсь своїм сном, 
Який наснивсь мені про тебе. 

Він не тривожний — навпаки
Легкий, неначе любий дотик. 
Теплом огортує думки,
 Як найпрекрасніша з екзотик. 

Заради цього варто, мабуть, жити, 
Чекати зміни днів й ночей, 
Щоби світанки ті лишень любити, 
Як погляд люблячих очей…

© Сергій Ущапівський
13.02.2022 

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.