Поезія

Вірш: “Візьми мене, візьми і зупини”

Візьми мене, візьми і зупини, 
Не дай мені згоріти до останку,
Лишитись спогадом з твоєї давнини —
Тих почуттів, які були ще зранку. 

Візьми мене, отям і воскреси, 
Дай врешті знову я життя почую. 
Пробач мене, над світом піднеси, 
Любов твою дай серцем я відчую. 

Лиш не зречись мене, благаю, у душі, 
Не втратьмо того, рідко що дається. 
Не станьмо врешті один одному чужі, 
Луною в серці най благання відіб’ється. 

© Сергій Ущапівський
18.03.2021

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *