Поезія

Вірш: “Вінтажні кадри”

Не спопеляє те, що не болить, 
Що не горить, не навіть тліє. 
В минулім часі просто спить, 
Бо так свідомість вже воліє. 

Спокійний ритм серцебиття, 
Давно всі речі з’ясувались. 
Тепер є спогади життя, 
Що у свідомість вкарбувались.

 …Поглянеш вдумливо в вікно, 
В очах ще ті, ким ви не стали.
 Вінтажні кадри йдуть з кіно —
Всіх сцен, що разом відіграли…

І безголоса тиша лине, 
Беззвучний супровід співця, 
Яка всього в ту мить поглине —
Без меж, кордонів та кінця…

© Сергій Ущапівський 
23.06.2021

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *