Вірш: “Вічна любов”

Я залишуся в серці твоєму навік, 
Через стукіт його про любов нагадаю.
 На яку я до скону обох нас прирік
І яку божевіллям в собі відчуваю.

 Вибір свій аж ніяк не зробив самочинно, 
Ти ж бо більше, ніж всесвіт для мене була. 
Хоч тобі зізнавався у тому невпинно, 
Ті слова розчинила буденності мла…

Будуть в часі з’являтись нові імена, 
Пролунає знайоме, як грім, звіддалік. 
І в очах поставатиме знову весна, 
Та, що душі обох поєднала навік…

© Сергій Ущапівський
10.01.2022