Піду у світ неспішною ходою —
Ледь чути буде кроки ті.
Природа йтиме теж зі мною,
Щоб не лишивсь в самотині.
Втомившись смуток мій гледіти,
Кивне гіллям, мов друг старий.
Чому страждає твоє серце,
Адже такий ти молодий?
В тебе життя ще тільки йде,
Тож не журися — усе буде.
Зустрінеш щастя ти своє,
І серце смуток враз забуде.
Неначе слухали нас всі:
І в доказ того заспівали
Десь цвіркуни враз у росі,
Дерева ж слушно закивали.
Так стало втішно в той момент,
Неспокій враз мене полишив.
Знайшовсь відсутній елемент,
Тож далі крок я свій пришвидшив.
© Сергій Ущапівський
01.05.2021
