Поезія

Вірш: “В житті по-різному було”

Я стільки раз здавався у житті,
 Мабуть, лічити б сам втомився. 
І кожен день в своїм бутті
Я говорив: "Ти не здасися!" 

Мені ж хотілося, як всім:
Любові краплю, щастя трохи. 
І чути: "Любий, ось наш дім!"
І не жаліти анітрохи. 

Не вмів я жити для себе,
 Життя того не научило.
І хто просив, бува, мене —
Допомагав, хоч і невміло.

 Я біль навчився маскувати,
 Що так, бува, всього з’їдає.
 Не дав то іншим помічати,
 В мені як смутком осідає.

 Ховав себе я від людей, 
Того живого з відчуттями. 
І тільки щем серед грудей
Передавався почуттями.

 Я зрозумів, що геть не так,
 Що поряд зовсім непотрібні. 
Їм тільки би відчуть тепла,
 Твої ж проблеми непомітні.

 Любили миті, що їх гріли, 
Так щиро, зовсім безкорисно.
 А так хотілось, щоб зігріли,
  Коли потреба була дійсно. 
  
© Сергій Ущапівський
12.01.2021


Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.