Поезія

Вірш: “Годинник вічності”

Безрогий місяць, як ліхтар, 
Яскраво в небі всюди світить. 
Десь поміж одиноких хмар
Зірки виглядують століття. 

Годинник вічності, кажу,
 Що бачив все й усі епохи. 
І навіть кожної межу —
Доскону, аж ніяк не трохи.

 …Сузір’я в тому циферблаті
Хронометраж життя ведуть.
 І їхні відблиски строкаті
Беззвучно час на небі б’ють…

© Сергій Ущапівський
03.09.2021

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.