Поезія

Вірш: “Давай просто будем”

А що як залишишся в мене назавжди? 
Не щезнеш у безвість, як вранішній сон,
Себе до останку любові віддавши,
В якій будуть битись серця в унісон.

А що як ми будем без слів, обіцянок?
 Банально відверті в своїх почуттях. 
Торкатись, як діти, до любих веснянок
І тільки й тонути у тих відчуттях. 

А що як однаково бачити світ? 
Мелодії чути — всім іншим незнані. 
Підкаже розцвівший всередині цвіт, 
Як ми одне одним безмежно кохані. 

Розчинимось в просторі, в часі, в житті, 
Про плинність реальності разом забудем.
І ті всі хвилини хай стануть святі —
Без клятв, обіцянок… Лише просто будем…

© Сергій Ущапівський
31.08.2021

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.