Вірш: “Джерело прозрінь”

У світі книг живе прихована реальність,
Не та, що споглядаєм повсякчас,
Що бачить зір віддавна — вже банальність,
В якій вогонь чудес і дива згас.

Коли ж торкаєшся очима сторінок,
Свідомість зовсім інші речі відкриває,
Які дотичні часом навіть до казок,
Той часопростір меж чітких немає.

Прозрінь нових вони найбільше джерело,
Вода живильна для душі людської й серця.
Книжки — духовності невидиме крило,
З яким весь світ милішим в слові видається.

© Сергій Ущапівський
03.03.2023