Поезія

Вірш: “Дозріла мудрість”

Прийшла в цей світ прикрасити його,
 Теплом любові, в ніжність оповити. 
Торкнутись боязко душею до всього, 
Що стану бачити — допоки буду жити. 

Навшпиньки йтиму зовсім обережно,
 Щоби не вразити чуттів, бува, людських.
 Дозріла мудрість і любов безмежна
Мене позбавить від думок хистких…

Із всіх нових незнаних досі вражень 
Складу уявлення про сенс свого життя.
 Там будуть сотні різних відображень
Речей, які в мені створили почуття…

Такою, зрештою, для всіх запам'ятаюсь:
Звичайна жінка, погляд теж і навіть вії. 
Та бути звичною я зовсім не лякаюсь
Боюсь, щоб звичними не стали тільки мрії…  

© Сергій Ущапівський
21.09.2022

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *