Поезія

Вірш: “Дуби старезні, я вас доторкнусь”

Дуби старезні, я вас доторкнусь,
Краплину мудрості собі попрошу.
Навік в душі із нею зостанусь,
Нестиму вдячно щиру ношу.

Надайте вічності моїм думкам,
Тієї правди, що колись почули.
Я дяку вам воздам й рокам
За те, що ви це все відчули.

Гіллям торкніться до мене,
Немов би до свойого сина.
Премудрість най не омине
Шляхів, де йде моя стежина. 
    
© Сергій Ущапівський
25.03.2021

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *