Поезія

Вірш: “Душа пізнала сто печалей”

Душа пізнала сто печалей
І смуток бачила без меж.
 З-поміж життєвих вертикалей
Від них насправді не втечеш. 

Перетерпіла, відстраждала,
 Взяла для себе вищий гарт —
З уроків тих, які складала,
 Де кожен був чогось вже варт. 

Тепер всміхається, бувало,
 Згадає досвід той гіркий.
 Без нього би її не стало, 
Не так світили б їй зірки.

© Сергій Ущапівський
28.05.2021

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.