Поезія

Вірш: “Життя моє, вклоняюся тобі”

Життя моє, вклоняюся тобі, 
Ти — крихта світу у моєму серці.
 Його любов тримаю у собі, 
Десь глибоко в душі на денці. 

На гранях різних протиріч, 
В подіях, наче в урагані, 
Стрічались образи облич, 
Бажані міцно і незвані. 

Калейдоскопом відчуття
В мені вертілися коштовно, 
Де найціннішим почуттям
Любов лишилась безумовно.

© Сергій Ущапівський
21.11.2021

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.