Вірш: “Життя — це як вокзал”

Життя — це як вокзал, а ти — мов на пероні, 
Стрічаєш, проводжаєш той людський потік. 
Із кимось мрієш їхати в вагоні, 
Про когось думаєш: "Не знати б цілий вік". 

Життя — це рух, тож буде у нім людно,
 Та з-поміж всіх своїх буденних справ
Зумій розгледіть, хто живе облудно, 
І тих, кого в попутники б узяв.

© Сергій Ущапівський
22.07.2021