Життя — це шлях, його пройдемо всі,
На нім зустрінем вдосталь Еверестів.
Не раз в нас будуть очі у росі,
Не від погоди… а від вчинків й жестів.
Безмежну кількість стрінем перехресть
У випадкових ситуаціях буденних.
За світлофора в них нам стане честь,
Фальстартів щоби не було даремних.
Зневірившись дорогою не раз,
В обхід до щастя підійдемо з тилу.
І хоч не стрінем свій дороговказ,
В своїм характері покажем силу.
…В склепінні спогадів, крізь тріщини й пролом
На нас погляне сутність зовсім не чужа.
Неначе марення зі зламаним крилом,
Постане стомлена отим шляхом душа…
© Сергій Ущапівський
09.12.2021
