Жінки є ті, що більше не бояться,
В них погляд, що проймає всього враз,
Вони від інших, хто навкруг, різняться,
Бо знали біль гірких людських образ.
Такі жінки здолати здатні гори,
Зреклись страху, усього, що було.
Хоч і знайомі їм часи покори —
Змінилось все, в минуле відійшло.
Життя кидало в вир усіх подій
На амбразури, що послала доля,
У вірі ствердились своїй твердій,
Що зможуть все, і буде Божа воля.
Навчились далі йти, не зупинятись,
Хоч очі іноді від того ще сльозяться.
Без жалю навчені з усім прощатись —
Жінки ці більш нічого не бояться.
© Сергій Ущапівський
30.06.2021
