Поезія

Вірш: “Загадай мене”

Загадай мене, як мрію потаємну, 
Небо спільне — теж одне на двох. 
Долю легку, для обох приємну 
Серед буднів всіх отих стількох. 

Я прилину сонячним промінням, 
Доторкнуся ніжно до тебе.
Стану світанковим провидінням, 
Тим, що так просила для себе.

Загадай мене в своїм бажанні
І тоді повік уже не втратиш.
Прошепчи ім’я в своїм зітханні, 
Без якого ти вже просто мариш... 

© Сергій Ущапівський 
02.03.2021

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.