Закохуються люди не в фігуру,
І не в красу, що зовні у нас є.
У нашу справжню істинну натуру,
Що щастя відчуття нам надає.
Закохуються щиро тільки в душу,
Де відчувають радість до себе,
Стрічають де великодушно,
Бо цілий вік чекали на тебе.
По-справжньому нас люблять не за тіло,
Що споглядають так, буває, повсякчас.
Кохають щиро, ніжно і правдиво,
Коли взаємність відчувається до нас.
По-справжньому ми щастя проживаєм,
Коли взаємність бачимо в очах,
До себе ніжність споглядаєм,
І відчуваєм те у всіх речах.
В такій людині тонемо ураз,
І так, що вже безповоротно.
Вона для нас — немов дороговказ,
У щирих почуттях невідворотний.
© Сергій Ущапівський
03.04.2021
