Вірш: “Згадай мене…”

Згадай мене, коли настане вечір, 
Як стихнуть звуки стомленого дня.
Відчуй тепло, яке огорне плечі,
З яким у безвість кане метушня.

Пізнай мене в речах, які побачиш, 
Не бійсь, що серце стане калатати. 
І навіть раптом як візьмеш й заплачеш —
Себе не треба від того, що є, карати. 

З тобою поряд подумки весь час, 
Вустами тихо промовляю слово «Диво». 
Любов незнана поєднала нас, 
І туга — свідок, що мовляє незрадливо…  

 © Сергій Ущапівський
01.02.2022