Поезія

Вірш: “Згадай мене…”

Якщо згадаєш подумки мене, 
Торкнись грудей своїх рукою. 
Це смуток миттю прожене, 
Повіє ніжністю легкою. 

Згадай мене, згадай і нас,
 Всі миті щастя неповторні.
І той такий приємний час,
Що був і справді чудотворний.

Я відізвусь луною в серці
З-під пальців рук, твоїх долонь, 
У днях життя, у круговерті
До мене ти не охолонь.

© Сергій Ущапівський
04.02.2021

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.