Поезія

Вірш: “Зимова казка”

Дзвенить мороз у крижані бурульки, 
В кришталь довкілля огорнув без меж. 
Дме вітер, наче в глиняні свистульки, 
Мабуть, дитинство дуже любить теж…

Бурмоче, снігом казку пише, 
Шляхи в тій книзі — за рядки.
 Коли спинивсь посеред тиші, 
Йому підсвічують зірки. 

І сплять в снігах ліси та ніч, 
Допоки вітер казку творить. 
З краси, без зайвих протиріч, 
Що з нами тишею говорить…

© Сергій Ущапівський
20.01.2022

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.