Поезія

Вірш: «Зимове полотнище»

Зимові хмари, як важкий баласт, 
Тримають небо на одному місці.
Між ними сонця видно жовтий пласт,
Який спочив, немов дитя в колисці.

Тягар буденності щезає від краси,
Моїй душі вона потрібна, як відпустка.
Ловлю природи відчуття та голоси,
Щоби зсередини була відсутня пустка.

В калейдоскопі всіх сердечних відчуттів
Вітражним склом здається та картина,
Де поміж фарб і кольорів усіх сортів —
Я теж полотнища того якась частина …

© Сергій Ущапівський
10.02.2022

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.