Поезія

Вірш: “Зимовий затишок”

Зима — не привід мерзнути душею, 
Коли хурделить вечорами за вікном. 
В цей час себе зігріти можна і зорею, 
Що в небі високо розкидані вінком. 

Тепло краси візьме луною відіб’ється, 
Огорне затишком, як ковдрою без слів. 
У серці ніжністю раптовою озветься, 
Складуться звуки в дивний переспів. 

…Зима — не привід, щоб завмерли мрії, 
Спинили хід думки, відчувши заметіль. 
Це гарний привід подивитися крізь вії 
На всю красу, що струменіє звідусіль…

© Сергій Ущапівський
13.01.2022

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *