Вірш: “Зустріч”

Зустрінеш якось ти людину, 
Яку полюбиш як нікого. 
Щасливу бачитимеш днину
І не захочеш більш нічого. 

Вона прийде до тебе раптом, 
Погляне в очі, наче в душу. 
І ледь відчутним ароматом
Заполонить навколо тишу. 

Якщо вас раптом доля розведе
І спілкування стане враз безмовним, 
Те, що відбудеться, вам вкотре доведе —
Любов є справжнім щастям невимовним.

© Сергій Ущапівський
05.01.2021